20 лютого – день, який навіки закарбувався в історії України. День, коли ми згадуємо Героїв Небесної Сотні – тих, хто віддав своє життя за свободу, за право жити у незалежній країні, за майбутнє кожного з нас.
Ці сміливі люди вийшли на Майдан не заради слави чи нагород, а заради гідності, правди та справедливості. Серед них були представники різних професій, різного віку, але їх об’єднувала одна мета – вільна і сильна Україна. Серед тих, хто першими повстав проти несправедливості, були студенти, серед них і студенти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Молодь, яка перша відчула загрозу для майбутнього і вийшла відстоювати свої права. Вони не побоялися боротися за правду.
І сьогодні багато студентів цього та інших закладів освіти, цивільне населення продовжують захищати Україну – вже не лише з книгами в руках, а й зі зброєю, на передовій. Та боротьба, що розпочалася тоді, триває і сьогодні.
Герої Небесної Сотні стали першими у новітній історії нашої країни, хто поклав своє життя за свободу. Їхній подвиг не був марним – він став символом незламності українського духу.
І зараз, коли Україна знову бореться за своє існування, ми маємо пам’ятати: наша сила – в єдності. Ворог намагається розділити нас, посіяти брехню, але ми маємо вистояти. У такі моменти ми повинні бути разом – єдиними у своєму прагненні зберегти країну, свої цінності та головне – повагу один до одного. Адже тільки разом ми зможемо подолати всі виклики, що стоять перед нами.
Важливо підтримувати тих, хто бореться на передовій, тих, хто допомагає в тилу, і тих, хто щодня робить свій внесок у нашу перемогу. Ми сильні, коли ми об’єднані. Ми непереможні, коли підтримуємо один одного. Наша держава – це наша спільна відповідальність.
Пам’ятаймо про тих, хто загинув за нашу свободу, і робімо все, щоб їхня жертва не була марною.
Слава Героям Небесної Сотні! Слава всім, хто бореться за Україну! Слава Україні!